Ладанник
- Тип
- Рослина
- Ботанічна назва
- Cistus
- Інші назви
- англ. rock rose, sun rose
Рослина
Ладанник належить до родини ладанникових (Cistaceae). Це невеликі або середні вічнозелені чи напіввічнозелені кущі, часто низькорослі, з простими супротивними листками, які бувають ароматними. Квітки нагадують прості троянди: у них чотири-п'ять пелюсток, зібганих, як креп, і безліч тичинок. Цвітуть кущі довго, усе літо. Латинська назва роду Cistus походить від kistos — так рослину називали греки.[1]
Кущі виростають від 50 см до 2 м заввишки. Квітки зазвичай білі, рожеві або пурпурово-червоні, часто з темною плямою, а сріблясто-сірі чи зелені листки бувають вкриті ароматною липкою смолою. Ладанникам потрібні повне сонце та ґрунт, який швидко пропускає воду. Вони добре ростуть на бідних кам'янистих землях. Англійські назви rock rose і sun rose («скельна троянда» і «сонячна троянда») має й сонцецвіт (Helianthemum) — низькоросла рослина тієї самої родини.[4]
Ладанник ладаноносний
Ладанник ладаноносний, Cistus ladanifer, — рослина, з якої отримують лабданум. Він поширений і численний на Піренейському півострові, а також росте на півдні Франції та в Північній Африці.[2] Це невеликий кущ із білими квітками, які пахнуть дуже слабко.[3] Листки та стебла ладанника виділяють лабданум, який часто називають камеддю, хоча насправді це смола.[2]
Лабданум
Лабданум зазвичай вилучають з облистнених гілочок лужною водою, а потім нейтралізують кислотою. Можна вилучати його й просто окропом, але смоли тоді виходить менше. Разом зі смолою вилучаються воски. Щоб їх видалити, лабданум розчиняють у теплому метанолі й сильно охолоджують нижче нуля; так отримують абсолют лабданума.[2]
Смола — складна суміш багатьох рослинних речовин двох основних хімічних груп: терпеноїдів і фенольних сполук.[2] Порівняно з більшістю інших природних смол, що містять олію, у лабданумі більше восків і менше леткої олії.[3]
Сирий лабданум — темно-коричнева, більш-менш тверда маса, яка з часом твердне ще більше. Його запах солодкий, трав'янисто-бальзамічний, трохи амбровий, з легкою тваринною нотою, багатий і стійкий. У парфумах абсолют лабданума допомагає запаху довше триматися й надає йому глибокої м'якої солодкості, наприклад в одеколонах і ароматах із запахом хвої.[3]
Олія ладанника
Олією ладанника називають дві різні олії. Першу переганяють з водяною парою із сирого лабданума, а не із самої рослини. Це бурштинова або темно-жовта густа рідина з потужним стійким запахом: теплим і солодким, але сухим, з амбровими, трохи тваринними нотами. Парфумери додають її до амбрових і східних парфумів, бо вона дає головний аромат лабданума без його густого забарвлення.[3]
Другу, справжню олію ладанника, переганяють з парою з усієї трави — листків і стебел із квітучими верхівками. Це блідо-помаранчева рідина зі своєрідним теплим трав'янистим запахом і дуже сильною верхньою нотою. Її використовують в ароматах із лавандою, одеколонах і пряних лосьйонах після гоління.[3]
Під час перегонки Cistus ladanifer дає дуже мало олії: за опублікованими даними, від 0,01 до 0,63% маси рослинної сировини. Її склад залежить від того, де росли рослини: в аналізі 2021 року рослин із двох місць в Іспанії головним компонентом в одному місці був α-пінен (43% олії), а в іншому — віридифлорол (24%).[5]
Інше застосування
Види ладанника вирощують як декоративні кущі заради тривалого літнього цвітіння.[1] Відоме й традиційне застосування лабданума: його наносили на рани на шкірі людей і тварин.[2]
Безпека
Три речовини з лабданума зареєстровані за REACH — регламентом Європейського союзу про хімічні речовини. Їхні реєстраційні досьє містять повну токсикологічну оцінку й не зазначають ні фізичних, ні екологічних небезпек, ні небезпек для здоров'я людини. Щоб переконатися в безпечності лабданума в косметиці, можуть знадобитися додаткові випробування на токсичність і подразнення шкіри.[2]
У Канаді ліцензовані засоби для ароматерапії можуть містити ефірну олію лабданума з Cistus ladanifer у концентрації 1–5% для масажу та 1–8% для місцевого нанесення. У переліку олій, що спричиняють шкірну алергію або реакцію на сонячне світло, її немає. Як і всі такі засоби, вони призначені лише для зовнішнього застосування. Їх не слід використовувати під час вагітності й годування груддю. Зберігати їх треба в недоступному для дітей місці.[6]
Продукти з ладанником
Джерела
- ↑ 1.0 1.1 1.2 Університет штату Орегон, Ладанник (англ.). Довідник «Ландшафтні рослини». Дата звернення: 18 жовтня 2026.
- ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 2.7 D. F. Frazão et al., Labdanum Resin from Cistus ladanifer L.: A Natural and Sustainable Ingredient for Skin Care Cosmetics with Relevant Cosmeceutical Bioactivities (англ.). Plants 11 (2022), 1477.
- ↑ 3.0 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 Steffen Arctander, Perfume and Flavor Materials of Natural Origin (англ.), Елізабет (Нью-Джерсі), 1960, розділи «Cistus Oil, so-called», «Cistus Oil, true», «Labdanum».
- ↑ Королівське садівниче товариство (RHS), Ладанник: огляд роду (англ.). Дата звернення: 18 жовтня 2026.
- ↑ V. Xavier et al., Chemical and Bioactive Characterization of the Essential Oils Obtained from Three Mediterranean Plants (англ.). Molecules 26 (2021), 7472.
- ↑ Міністерство охорони здоров'я Канади (Health Canada), Ароматерапія: ефірні олії (англ.). Монографія з натуральних продуктів для здоров'я, 25 липня 2025 р.