Jump to content

Гінкго

From Vivasan Wiki
This page is a translated version of the page Ginkgo and the translation is 100% complete.
Гінкго (Ginkgo biloba) — листопадне дерево настільки давнє, що його зазвичай називають «живою копалиною»: це останній вид, що зберігся, примітивної родини рослин.[1] Батьківщина гінкго — південь Китаю.[2]
Тип
Рослина
Ботанічна назва
Ginkgo biloba
Інші назви
дерево венерине волосся, копалинне дерево, японський срібний абрикос

Рослина

У гінкго дволопатеве, трохи шкірясте віялоподібне листя з майже паралельними жилками, яке восени стає яскраво-жовтим. Назва «дерево венерине волосся» натякає на його схожість із листочками папороті венерине волосся. Дерева бувають чоловічими або жіночими; розсадники зазвичай продають чоловічі дерева, бо насіння жіночих дерев, падаючи й розколюючись, бруднить землю та погано пахне.[2]

Назва роду — спотворений запис японського слова, що означає «срібний абрикос», яке вживали в Японії XVII століття, а biloba означає «дволопатевий» — за формою листя.[2]

Застосування

Гінкго садять як газонне, вуличне або тінисте дерево.[2] Його здавна застосовували в китайській медицині при кашлі, діареї та інших станах; сьогодні найчастіше використовують листя, зазвичай у вигляді екстракту, зокрема в дієтичних добавках. Ефективність гінкго не було показано для жодного зі станів, при яких його вивчали.[1]

Порошок листя гінкго традиційно застосовують для полегшення важкості в ногах і відчуття холоду в руках та ногах при незначних порушеннях кровообігу; це ґрунтується на тривалому досвіді, а не на клінічних випробуваннях. Лікарські засоби з екстрактом листя гінкго застосовують при віковому зниженні розумових здібностей у дорослих із легкою деменцією.[3] Міністерство охорони здоров'я Канади дозволяє ліцензованим продуктам з екстрактом листя для дорослих заявляти про допомогу мисленню, пам'яті та кровообігу в кінцівках, але не для людей, які приймають антикоагулянти.[4] Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH) вважає неясним, чи впливає гінкго на мислення здорових людей.[1]

У монографії Всесвітньої організації охорони здоров'я 1999 року про листя гінкго немає застосувань із фармакопей чи традиційних систем медицини. Підтвердженим клінічними даними вона вважає застосування стандартизованих екстрактів при симптомах легкої та помірної деменції, таких як погіршення пам'яті й уваги, а також при шумі у вухах і запамороченні. Такі екстракти застосовують і для того, щоб люди з поганим кровообігом у ногах могли пройти без болю більшу відстань. Бронхіт, артрит і стимуляція пологів наведені лише як народні застосування, не підтверджені ні експериментами, ні клінічними даними.[5] Ця оцінка клінічних даних 1999 року сприятливіша, ніж оцінка NCCIH.[1]

Безпека

Для більшості дорослих екстракти листя гінкго, імовірно, безпечні в помірних кількостях. Натомість свіже насіння гінкго отруйне, а після вживання смаженого насіння чи сирої рослини виникали серйозні побічні ефекти. Гінкго може підвищувати ризик кровотечі в людей, які приймають препарати, що розріджують кров, такі як варфарин, і може бути небезпечний під час вагітності.[1]

Продукти з гінкго

  • Гінколін форте, капсули (D 230)

Джерела

  1. ↑ 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH), Гінкго (англ.). Дата звернення: 10 листопада 2026.
  2. ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 Ботанічний сад Міссурі (Missouri Botanical Garden), Ginkgo biloba (англ.). Plant Finder (довідник рослин). Дата звернення: 15 жовтня 2026.
  3. ↑ Європейське агентство з лікарських засобів (EMA), Ginkgo folium: рослинний лікарський засіб (англ.). Дата звернення: 15 жовтня 2026.
  4. ↑ Міністерство охорони здоров'я Канади (Health Canada), Гінкго (Ginkgo biloba) (англ.). Монографія з натуральних продуктів для здоров'я, 25 липня 2025 р..
  5. ↑ Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Монографії ВООЗ про окремі лікарські рослини, том 1 (англ.). Женева, 1999, розділ «Folium Ginkgo».