Ефірна олія герані
- Тип
- Ефірна олія
- Ботанічна назва
- Pelargonium graveolens
- Номер CAS
- 8000-46-2
Рослини
Рожева герань — прямостоячий чагарник заввишки приблизно до 1,3 м; у дикому вигляді вона росте у двох районах Південної Африки. Її оксамитове листя сильно пахне трояндою і вкрите крихітними залозками. Це пеларгонія, а не справжня герань: обидва роди належать до однієї родини рослин.[1]
Заради олії широко вирощують комерційні гібриди. Європейські селекціонери два століття схрещували рожеву герань з іншими південноафриканськими пеларгоніями. Тому комерційні герані з трояндовим запахом — гібриди складного й почасти неясного походження.[2] Майже всі вони пройшли один і той самий шлях: з Південної Африки до Європи, а звідти до регіонів, де їх тепер вирощують заради олії.[3]
Виробництво
Олію герані переганяють з листя й гілочок, зазвичай двічі на рік. Вихід невеликий, 0,1–0,3% від маси рослини, тому з тонни листя отримують лише 1–3 кг олії.[3]
Крім ефірної олії, з тієї самої рослинної сировини отримують конкрет і абсолют, які добувають розчинниками, а також водний абсолют з води після перегонки. Запах абсолюту більш листяний і землистий, менш різкий і стійкіший, ніж у перегнаної олії.[3]
Склад і типи
Олія складається переважно зі спиртів цитронелолу та гераніолу і їхніх ефірів, кетонів ментону та ізоментону, а також менших кількостей вуглеводнів, наприклад лімонену. Рослини дикого виду поділяються на хімічні типи (хемотипи), які накопичують здебільшого ізоментон, здебільшого гераніол або здебільшого цитронелол.[2]
В одному порівняльному дослідженні комерційних олій з Китаю, Реюньйону, Марокко, Єгипту та Австралії частка (+)-цитронелолу, однієї з двох форм цитронелолу, дуже різнилася: наприклад, близько 17–35% в оліях Реюньйону та 24–40% в єгипетських оліях.[4] Олії з різних регіонів відрізняються й іншими головними компонентами; єгипетська олія, вивчена методом газової хроматографії, містила приблизно по 10% ментону та ліналоолу, індійська — набагато більше гераніолу.[5]
Запах і застосування в парфумерії
Запах олії герані описують як квітковий, трояндовий, свіжий, зелений, трав'янистий і м'ятний; в окремих оліях чутно ноти цитронели, кропу чи фруктів.[6] Це сильна середня нота: якщо взяти забагато олії, вона заглушає інші компоненти суміші.[7]
Олія герані здавна вважається однією з найважливіших парфумерних олій за вартістю.[3] У парфумерній торгівлі її використовують як заміну дорогій трояндовій олії.[1] Парфумери широко застосовують її в чоловічих парфумах і в парфумах із запахом троянди.[6]
Якість і фальсифікація
Оскільки олії герані дорогі, а їхні головні компоненти виробляють синтетично, їх часто фальсифікують. Вправну фальсифікацію можна виявити, лише якщо оцінку запаху досвідченим фахівцем доповнює лабораторний аналіз, наприклад газова хроматографія; самого запаху недостатньо.[3]
Регулювання
У ЄС цитронелол і гераніол, два головні компоненти олії герані, належать до ароматичних алергенів. Якщо в незмивному косметичному засобі таких речовин більше 0,001%, їх треба зазначати в списку інгредієнтів.[8] У проаналізованих єгипетських оліях було приблизно до 21% цитронелолу та приблизно 18% гераніолу.[6]
Безпека
Олія герані в деяких людей може викликати підвищену чутливість шкіри або дерматит.[9] Спочатку перевірте олію на невеликій ділянці шкіри. Не наносьте її на шкіру нерозведеною.[10]
Запашні речовини, зокрема натуральні, можуть погіршувати перебіг астми. У невеликому опитуванні людей із цим захворюванням один учасник повідомив, що олія герані іноді викликає в нього проблеми.[11]
Правильно розведена герань, імовірно, безпечна при вагітності.[10] Ковтати ефірні олії не рекомендовано: на думку професійної організації ароматерапевтів, це може спричинити подразнення рота й шлунка та взаємодію з ліками.[12]
У мишей олія рожевої герані зменшувала запалення шкіри, спричинене хімічно; на людях це не підтверджено.[13]
Продукти з олією герані
Джерела
- ↑ 1.0 1.1 Ebrahim Lawrence, Південноафриканський національний інститут біорізноманіття (SANBI), Pelargonium graveolens (англ.). PlantZAfrica, листопад 2002 р. Дата звернення: 8 листопада 2026.
- ↑ 2.0 2.1 Distinct metabolic pathways drive monoterpenoid biosynthesis in a natural population of Pelargonium graveolens (англ.). Journal of Experimental Botany, doi 10.1093/jxb/erz397.
- ↑ 3.0 3.1 3.2 3.3 3.4 Steffen Arctander, Perfume and Flavor Materials of Natural Origin (англ.), Елізабет (Нью-Джерсі), 1960, розділ «Geranium Absolute, Concrète, Water Absolute and Oil», с. 194–199.
- ↑ Brian M. Lawrence, Progress in Essential Oils: Geranium Oil (англ.). Perfumer & Flavorist 28 (січень/лютий 2003 р.), таблиця T-7, с. 65.
- ↑ Mass Spectral Fragmentation of Pelargonium graveolens Essential Oil Using GC-MS Semi-Empirical Calculations and Biological Potential (англ.). Processes 8 (2020), 128.
- ↑ 6.0 6.1 6.2 The Good Scents Company (американська база даних ароматичних матеріалів), Олія герані, Єгипет (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
- ↑ AromaWeb (американський довідковий сайт про ароматерапію), Ефірна олія герані (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
- ↑ Європейський парламент і Рада Європейського Союзу, Регламент (ЄС) № 1223/2009 про косметичну продукцію (англ.), додаток III.
- ↑ Альянс міжнародних ароматерапевтів (AIA, США), Довідник з ефірних олій (англ.).
- ↑ 10.0 10.1 Національна асоціація холістичної ароматерапії США (NAHA), Безпека (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
- ↑ Robert Tisserand, Доведення безпеки: виклики, що постають перед терапією ефірними оліями (англ.). Конференція Альянсу міжнародних ароматерапевтів (AIA), 2007 р.
- ↑ Міжнародна федерація професійних ароматерапевтів (IFPA, Велика Британія), Заява щодо внутрішнього та нерозведеного застосування ефірних олій (англ.). Листопад 2019 р.
- ↑ M. N. Boukhatem et al., Rose geranium essential oil as a source of new and safe anti-inflammatory drugs (англ.). Libyan Journal of Medicine 8 (2013), 22520.