Jump to content

Гіалуронова кислота

From Vivasan Wiki
This page is a translated version of the page Hyaluronic Acid and the translation is 100% complete.
Гіалуронова кислота, або гіалуронан, — глікозаміноглікан, тобто довгий ланцюг із цукрових ланок; вона є в шкірі та інших тканинах хребетних.[1] Ця молекула здатна зв'язувати багато води. У косметиці кислоту та її солі застосовують як кондиціонувальні компоненти для шкіри й волосся та як вологоутримувальні речовини.[2]

Будова та властивості

Ланцюг лінійний і складається з повторюваних двоцукрових ланок глюкуронової кислоти та N-ацетилглюкозаміну. Гіалуронова кислота розчиняється у воді й добре її утримує: 1 г може утримати до 6 л води.[2] У воді її згорнуті ланцюги затримують воду й сплітаються в сітку. Такі розчини в'язкі, і в'язкість зростає з концентрацією та довжиною ланцюгів.[1] Молекулярна маса гіалуронової кислоти в косметиці дуже різна — від 5 до 1800 кДа — залежно від способу отримання.[2]

В організмі

Гіалуронова кислота поширена в усіх тканинах хребетних, наприклад у головному мозку, склистому тілі ока та шкірі.[2] У шкірі людини вона — найпоширеніший глікозаміноглікан і допомагає підтримувати зволоженість тканини. Оновлюється вона швидко: період її напіврозпаду в шкірі — близько доби.[1]

Форми та отримання

Для косметики гіалуронову кислоту отримують бактеріальною ферментацією або виділяють з півнячих гребенів.[2] Будова в неї в обох випадках цілком однакова. У складах косметики найчастіше, з великим відривом, зазначають натрієву сіль — гіалуронат натрію. У гідролізованої гіалуронової кислоти ланцюги коротші: їх розщеплюють хімічно або ферментами.[1]

Застосування в косметиці

Європейська база даних косметичних інгредієнтів (CosIng) відносить гіалуронат натрію до вологоутримувальних компонентів і компонентів, що кондиціонують шкіру.[3] У 2023 році Управлінню з продовольства і медикаментів США (FDA) повідомили про застосування гіалуронату натрію в 4713 косметичних складах, у засобах для обличчя та шиї — у концентрації до 7,5%.[2] Глибина проникнення в шкіру залежить від розміру ланцюгів: молекули менші за 400 кДа можуть поширюватися щонайменше в зовнішньому шарі шкіри — роговому шарі.[1] У досліді на зразках людської шкіри більша частина нанесеної гіалуронової кислоти залишалася в роговому шарі незалежно від розміру молекул.[2]

Безпека

У 2023 році експертна комісія з оцінки косметичних інгредієнтів (CIR) визнала гіалуронову кислоту та шість споріднених інгредієнтів безпечними за тогочасного застосування в косметиці. Частину сировини отримують з півнячих гребенів. Тому комісія наголосила, що виробники мають і надалі обмежувати вміст збудників інфекцій та біологічних домішок: нуклеїнових кислот, білків і ендотоксинів.[2]

Продукти з гіалуроновою кислотою

Джерела

  1. ↑ 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 C. Zanchetta, A. Scandolera і R. Reynaud, Hyaluronic Acid in Topical Applications: The Various Forms and Biological Effects of a Hero Molecule in the Cosmetics Industry (англ.). Biomolecules 15 (2025), 1656.
  2. ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 2.7 Комісія з оцінки косметичних інгредієнтів (CIR), Оцінка безпеки гіалуронатів, що використовуються в косметиці (англ.). Підсумковий звіт, 7 липня 2023 року.
  3. ↑ Європейська комісія, CosIng: SODIUM HYALURONATE (англ.). Дата звернення: 9 листопада 2026.