Jump to content

Ефірна олія кануки

From Vivasan Wiki
This page is a translated version of the page Kanuka Essential Oil and the translation is 100% complete.
Ефірну олію кануки отримують перегонкою з листя кануки, Kunzea ericoides, новозеландського дерева родини миртових.[1][2] Запах у неї солодкий, трав'янистий і землистий; іноді її називають олією білого чайного дерева.[1] Хоча цю олію часто ставлять в один ряд з олією австралійського чайного дерева та новозеландською олією мануки, її отримують з іншої рослини, і склад у неї інший.[3]
Тип
Ефірна олія
Ботанічна назва
Kunzea ericoides
Інші назви
олія білого чайного дерева

Рослина

Кануку, Kunzea ericoides, раніше відносили до роду Leptospermum під назвою Leptospermum ericoides. Її називають також білою, або деревоподібною, манукою: вона більша за мануку, має дрібніші листки, квітки й плоди та білу деревину. І канука, і манука рясно ростуть на Північному та Південному островах Нової Зеландії.[2]

У 2014 році новозеландські рослини, які об'єднували під назвою Kunzea ericoides, переглянули. Найпоширенішим видом тепер вважають Kunzea robusta, описаний того ж року. Це дерево заввишки від 8 до 30 м, яке в природі росте лише в Новій Зеландії, на Північному та Південному островах. Воно трапляється в чагарникових заростях від узбережжя до низовин, у лісах, що відновлюються, і на лісових узліссях.[4]

Як отримують олію

Олію отримують перегонкою з водяною парою з листя та гілок.[2][1] У середині 2000-х років більшу частину промислової олії кануки й мануки отримували з дикорослих заростей, а не з плантацій, і після збору рослини швидко відростали.[2]

Склад

Головний компонент олії кануки — альфа-пінен: у деяких аналізах на нього припадає понад 60% олії.[2][3] Монотерпенів у цій олії набагато більше, ніж в олії австралійського чайного дерева, а 1,8-цинеолу — близько 5%. Серед інших компонентів — віридифлорол, лімонен, п-цимол, каламенен і гамма-терпінен.[1]

Канука, манука і чайне дерево

Назву «чайне дерево» вживають нестрого: так називають кілька рослин, зокрема чайний кущ Camellia sinensis, кануку, мануку та Melaleuca alternifolia.[3] Три олії з такими назвами легко сплутати:
  • Олію кануки отримують із кануки, Kunzea ericoides, яка в природі росте в Новій Зеландії.[2] За деякими аналізами, більша її частина — альфа-пінен.[3]
  • Олію мануки отримують із мануки, Leptospermum scoparium, яка росте в Новій Зеландії та Австралії. Монотерпенів у ній мало.[3]
  • Олію чайного дерева отримують із Melaleuca alternifolia з південного сходу Австралії.[5] У ній переважають терпінен-4-ол і 1,8-цинеол, яких в олії мануки майже немає.[3]

За складом олія кануки, схоже, ближча до олії австралійського чайного дерева, ніж до олії мануки.[1]

Запах і застосування

Олія кануки пахне солодко, трав'янисто й землисто; це нота серця середньої сили.[1] Олії кануки та мануки мають своєрідний запах, який добре поєднується з деревними оліями, наприклад сандаловою чи кедровою; пом'якшити його можуть лаванда, лимон або лимонний мирт.[2]

У лабораторних дослідах олії кануки та мануки діяли на бактерії й грибки по-різному і набагато слабше за олію чайного дерева.[2]

Безпека

  • Окисленою олією користуватися не слід. Інших особливих запобіжних заходів для олії кануки не вказують.[1]
  • Станом на 2005 рік офіційних токсикологічних досліджень олій кануки та мануки відомо не було, тому деякі дослідники радили застосовувати їх обережно.[2]
  • У дослідах на тканинах тварин обидві олії послаблювали мимовільні скорочення м'язів матки, що може мати значення під час вагітності та пологів.[2]
  • Без поради фахівця не приймайте олію всередину. Без такої поради не наносьте її на шкіру в нерозведеному вигляді. Під час вагітності, при епілепсії та інших захворюваннях користуйтеся нею лише під керівництвом кваліфікованого ароматерапевта.[1]
  • Будьте особливо обережні, застосовуючи її для дітей.[1]

Продукти з олією кануки

Джерела

  1. ↑ 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6 1.7 1.8 AromaWeb (американський довідковий сайт про ароматерапію), Ефірна олія кануки (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
  2. ↑ 2.00 2.01 2.02 2.03 2.04 2.05 2.06 2.07 2.08 2.09 W. Maddocks-Jennings, J. M. Wilkinson, D. Shillington, H. Cavanagh, A fresh look at manuka and kanuka essential oils from New Zealand (англ.). The International Journal of Aromatherapy 15 (2005), 141–146.
  3. ↑ 3.0 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 C. Mathew et al., Mānuka Oil—A Review of Antimicrobial and Other Medicinal Properties (англ.). Pharmaceuticals 2020, 13(11), 343.
  4. ↑ Мережа охорони рослин Нової Зеландії (NZPCN), Kunzea robusta (англ.). Дата звернення: 18 жовтня 2026.
  5. ↑ Steffen Arctander, Perfume and Flavor Materials of Natural Origin (англ.), Елізабет (Нью-Джерсі), 1960, розділ «Melaleuca Alternifolia».
Retrieved from "https://vivasan.wiki/index.php?title=Kanuka_Essential_Oil/uk&oldid=30761"