Jump to content

Олія чайного дерева

From Vivasan Wiki
This page is a translated version of the page Tea Tree Essential Oil and the translation is 100% complete.
Олія чайного дерева — ефірна олія, яку переганяють із листя Melaleuca alternifolia, невеликого дерева родини миртових, родом із південного сходу Австралії.[1][2] У неї свіжий «аптечний» запах,[1] і її здавна застосовують як антисептик.[2] У фітотерапії її застосовують при захворюваннях рота й горла, а також при захворюваннях шкіри та невеликих ранах,[3] хоча доказів користі небагато.[4]
Тип
Ефірна олія
Ботанічна назва
Melaleuca alternifolia
Інші назви
олія австралійського чайного дерева

Рослина

Melaleuca alternifolia — одне з невеликих «чайних дерев» південного сходу Австралії, звідки воно й походить. Його легко виростити з насіння і в інших місцях.[2] Воно належить до родини миртових (Myrtaceae).[1] Монографія ЄС про олію чайного дерева поширюється також на олію з Melaleuca linariifolia, Melaleuca dissitiflora та інших видів Melaleuca.[3]

Як отримують олію

Олію отримують перегонкою з водяною парою з листя.[1] У середині XX століття листя збирали й переганяли з водою або парою просто на місці, в Австралії, і більше ніде цієї олії не виробляли.[2]

Склад

До головних компонентів олії чайного дерева належать терпінен-4-ол, гамма-терпінен, альфа-терпінен, терпінолен, 1,8-цинеол, альфа-терпінеол, п-цимол і альфа-пінен.[1] Австралійський стандарт 1985 року вимагав, щоб терпінен-4-олу в олії було понад 30%, а 1,8-цинеолу — менше 15%.[5] Більшу частину олії становлять монотерпени та монотерпенові спирти, а 1,8-цинеолу в ній небагато.[6]

Чайне дерево, манука і канука

Назву «чайне дерево» вживають нестрого: так називають кілька рослин, зокрема чайний кущ Camellia sinensis, мануку, кануку та Melaleuca alternifolia.[7] Три олії з такими назвами легко сплутати:
  • Олію чайного дерева отримують із Melaleuca alternifolia з південного сходу Австралії.[2] У ній багато терпінен-4-олу.[5]
  • Олію мануки, яку називають також олією новозеландського чайного дерева,[6] отримують із мануки, Leptospermum scoparium, рослини Нової Зеландії та Австралії.[7]
  • Олію кануки, яку називають також олією білого чайного дерева, отримують із кануки, Kunzea ericoides.[8] Канука росте в природі в Новій Зеландії.[5]

За складом ці олії відрізняються. У новозеландській олії мануки мало монотерпенів, на відміну від олії кануки, де альфа-пінену близько 75%, і майже немає терпінен-4-олу та 1,8-цинеолу, які переважають в олії чайного дерева.[7]

Запах і застосування

Олія чайного дерева пахне «аптекою», свіжістю, деревом, землею та травами. Багато хто з часом звикає до лікарської ноти; тим, кому це не вдається, підійде олія мануки з м'якшим запахом.[1] Її запах описували і як теплий пряний, що нагадує мускатний горіх, кардамон і майоран, і вона знайшла застосування в пряних одеколонах і лосьйонах після гоління для чоловіків.[2]

Рослинні ліки

Ліки з олією чайного дерева застосовують при захворюваннях рота й горла, а також при захворюваннях шкіри та невеликих ранах. Як користуватися конкретними ліками з олією чайного дерева, підкажуть листок-вкладиш, лікар або фармацевт.[3]

Даних про її користь мало. За невеликою кількістю досліджень, олія чайного дерева при нанесенні на шкіру може допомагати при акне та грибку стоп, але потрібні додаткові дослідження; щодо інших станів даних недостатньо, щоб судити про користь. Ополіскувачі для рота з нею пропонують при запаленні ясен, зубному нальоті й неприємному запаху з рота, але їхня дія не встановлена.[4]

Безпека

  • Ризик шкірної алергії від олії чайного дерева вважають низьким. Для шкіри рекомендують не більше 15%.[1]
  • Деякі автори пишуть, що олію можна наносити нерозведеною. Розумніше цієї поради не дотримуватися.[1]
  • Окисленою олією користуватися не слід.[1]
  • Будьте особливо обережні, застосовуючи олію для дітей. Не приймайте її всередину.[1] Якщо її проковтнути, вона може спричинити серйозні симптоми: сплутаність свідомості, нестійкість, нездатність ходити й кому.[4]
  • У лабораторних дослідах на ізольованих тканинах олія чайного дерева, як і олія мануки, послаблювала скорочення м'язів матки.[7]

Продукти з олією чайного дерева

Джерела

  1. ↑ 1.00 1.01 1.02 1.03 1.04 1.05 1.06 1.07 1.08 1.09 AromaWeb (американський довідковий сайт про ароматерапію), Ефірна олія чайного дерева (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
  2. ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 Steffen Arctander, Perfume and Flavor Materials of Natural Origin (англ.), Елізабет (Нью-Джерсі), 1960, розділ «Melaleuca Alternifolia».
  3. ↑ 3.0 3.1 3.2 Європейське агентство з лікарських засобів (EMA), Олія чайного дерева: рослинний лікарський засіб (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
  4. ↑ 4.0 4.1 4.2 Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH), Олія чайного дерева (англ.). Дата звернення: 10 листопада 2026.
  5. ↑ 5.0 5.1 5.2 W. Maddocks-Jennings, J. M. Wilkinson, D. Shillington, H. Cavanagh, A fresh look at manuka and kanuka essential oils from New Zealand (англ.). The International Journal of Aromatherapy 15 (2005), 141–146.
  6. ↑ 6.0 6.1 AromaWeb (американський довідковий сайт про ароматерапію), Ефірна олія мануки (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
  7. ↑ 7.0 7.1 7.2 7.3 C. Mathew et al., Mānuka Oil—A Review of Antimicrobial and Other Medicinal Properties (англ.). Pharmaceuticals 2020, 13(11), 343.
  8. ↑ AromaWeb (американський довідковий сайт про ароматерапію), Ефірна олія кануки (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
Retrieved from "https://vivasan.wiki/index.php?title=Tea_Tree_Essential_Oil/uk&oldid=30798"