Мастика
- Тип
- Рослинна смола
- Ботанічна назва
- Pistacia lentiscus
- Інші назви
- англ. mastix, mastic gum, Chios mastic gum
Мастикове дерево
Мастикове дерево належить до родини сумахових (Anacardiaceae). У природі воно росте на узбережжях Середземного моря, у Португалії та в тропічній Африці. Це вічнозелене дерево або кущ заввишки 1–8 м; чоловічі й жіночі квітки в нього розвиваються на різних рослинах. Листок складається з 8–12 шкірястих листочків. Квітки жовтуваті або пурпурові, а дрібний округлий плід близько 4 мм у поперечнику спершу червоний, потім чорніє.[1]
Як отримують мастику
На стовбурі та гілках роблять надрізи, і з них краплями витікає липкий напівпрозорий сік. Під літнім сонцем, у посуху, він за 15–20 днів застигає грудочками неправильної форми. Доросле дерево дає близько 1 кг смоли на рік. Зібрану смолу промивають водою від домішок, а потім сортують за кольором і розміром зерен.[1]
Мастика має вигляд жовтих або зеленувато-жовтих округлих чи грушоподібних «сльозинок» близько 3 мм у поперечнику. Вони крихкі, але під час жування стають м'якими й пластичними та слабко пахнуть бальзамом.[1] Хоча мастику зазвичай називають камеддю, це тверда смола.[2] З 1997 року хіоська мастика в Європейському союзі — продукт із захищеним найменуванням за походженням (PDO).[1]
Склад
Мастика містить тритерпени — велику групу рослинних речовин — і природний полімер. Крім того, у ній є ефірна олія, поліфеноли та рослинні стерини, але її повний склад досі вивчено не до кінця. За вимогами Європейської фармакопеї в кілограмі мастики має бути щонайменше 10 мл ефірної олії.[1]
Більша частина олії — α-пінен: 79% в одному аналізі та 66% в іншому.[1]
Олія мастики
Суха мастика пахне слабко, бальзамом і скипидаром, але з неї можна отримати трохи ефірної олії перегонкою з водяною парою. Олія мастики — блідо-жовта текуча рідина зі свіжим бальзамічним запахом, схожим на скипидар. Парфумери іноді вводять її як верхню ноту до цитрусових одеколонів і ароматів із лавандою, а ще нею ароматизують деякі лікери.[3]
Застосування
В арабських країнах мастику здавна жують, щоб освіжити подих і зберегти зуби та ясна здоровими. Завдяки аромату її додають і до алкогольних напоїв.[2] Від XX століття мастику використовують як приправу в середземноморській кухні, а також у виробництві жувальної гумки, у парфумерії та стоматології.[1]
Порошок мастики застосовують у харчових продуктах і косметиці по всій Європі щонайменше два століття; у деяких косметичних кремах його 1–3%.[1]
Рослинний лікарський засіб
У Греції та інших країнах Середземномор'я порошок мастики здавна наносять на рани й опіки, а в Греції та на Балканах його продають в аптеках як народний засіб для травлення, загоєння шкіри й догляду за ротовою порожниною.[1]
Порошок мастики традиційно застосовують двома способами, і ґрунтується це на тривалому досвіді, а не на клінічних доказах. Приймання всередину призначене для легких розладів травлення. Нанесення на шкіру призначене для невеликих запалень шкіри та як допоміжний засіб при загоєнні дрібних ран.[1]
Мастику вивчали в кількох клінічних дослідженнях, але більшість із них невеликі й мають методичні недоліки, тож її дії вони не доводять.[1]
Безпека
- Людям з алергією на мастику не можна застосовувати ліки з нею.[1]
- У клінічних дослідженнях побічних ефектів не зафіксовано. Описано два випадки алергічної реакції шкіри на медичні пластирі з клеєм, що містить мастику.[1]
- Для людей, молодших за 18 років, застосування при розладах травлення не обґрунтоване, а для дітей, молодших за 12 років, — і нанесення на шкіру.[1]
- Під час вагітності та годування груддю мастику застосовувати не рекомендується, бо її безпечність у цей період не встановлено.[1]
- Невідомо, чи може мастика пошкоджувати генетичний матеріал.[1]
Продукти з мастикою
Джерела
- ↑ 1.00 1.01 1.02 1.03 1.04 1.05 1.06 1.07 1.08 1.09 1.10 1.11 1.12 1.13 1.14 1.15 1.16 1.17 Європейське агентство з лікарських засобів (EMA), Комітет з рослинних лікарських засобів, Звіт про оцінку Pistacia lentiscus L., resina (mastic) (англ.), EMA/HMPC/46756/2015, 2 лютого 2016 р.
- ↑ 2.0 2.1 2.2 J. J. W. Coppen, Камеді, смоли та латекси рослинного походження (англ.). Серія «Недеревна лісова продукція», 6, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Рим, 1995, розділ «Mastic».
- ↑ Steffen Arctander, Perfume and Flavor Materials of Natural Origin (англ.), Елізабет (Нью-Джерсі), 1960, розділ «Mastic».