Swiss Made
Навіщо потрібні правила
Низка досліджень показала, що швейцарське походження може становити до 20% продажної ціни деяких товарів, а в предметів розкоші — до 50%, порівняно з подібними товарами з інших місць. Оскільки таке маркування цінне, ним зловживають і в самій країні, і за кордоном, а це шкодить довірі до нього. Правила покликані його захистити.[1]
Швейцарський парламент ухвалив законодавство про Swissness 21 червня 2013 року. Воно змінило закон про торговельні марки та повністю переглянуло закон про захист державних гербів. Федеральна рада видала виконавчі постанови 2 вересня 2015 року, а правила набули чинності 1 січня 2017 року.[1]
Коли товар вважається швейцарським
Для різних видів товарів закон встановлює різні вимоги, бо від швейцарського яблука, швейцарської зубної щітки й швейцарського сиру люди очікують різної «швейцарськості».[2]
Основні умови для кожного виду товарів такі.[1][2]
| Вид товару | Основна умова |
|---|---|
| Природні продукти (рослини, мінеральна вода, м'ясо) | один критерій, що залежить від продукту; для рослин — місце збору врожаю |
| Продукти харчування | не менше 80% маси сировини зі Швейцарії (100% молока в молочних продуктах), а обробка, що надає продукту його головних властивостей, проведена у Швейцарії |
| Промислові товари, включно з косметикою | не менше 60% виробничих витрат припадає на Швейцарію, і принаймні один суттєвий етап виробництва проведено там |
| Послуги | юридична адреса компанії у Швейцарії, і фактично нею керують звідти |
Що вважається виробничими витратами. Для промислових товарів витрати включають сировину, напівфабрикати, деталі, зарплати у виробництві та накладні витрати, а також дослідження й розробки, контроль якості та сертифікацію. Природні матеріали, яких у Швейцарії немає, наприклад дорогоцінні метали чи нафта, до розрахунку не входять. Матеріали, яких там мало, враховуються лише тією мірою, якою вони доступні, а незначними добавками можна знехтувати.[2]
Окремі етапи. Компанія, яка не відповідає цим умовам, усе ж може назвати один етап виробництва, якщо він повністю проведений у Швейцарії, наприклад «Designed in Switzerland» або «Smoked in Switzerland». У цьому разі вона не має права розміщувати швейцарський хрест.[1][2]
Косметика
Косметика — одна з двох груп товарів, для яких є галузева постанова; друга — годинники. Для таких товарів швейцарські зазначення походження й швейцарський хрест можна використовувати, лише якщо виконано ще й додаткові вимоги постанови.[1]
За постановою про косметику не менше 60% виробничих витрат має припадати на Швейцарію, як і для інших промислових товарів. Крім того, на неї має припадати не менше 80% витрат на дослідження, розробки та виробництво. Постанова також перелічує види діяльності, що сильно впливають на якість косметичного засобу й тому мають відбуватися у Швейцарії. Вона поширюється на косметичні засоби та деякі косметичні інгредієнти й набула чинності разом із загальними правилами Swissness 1 січня 2017 року. В основу постанови ліг попередній проєкт, підготовлений косметичною галуззю.[3]
Швейцарський хрест
З 2017 року білий хрест на червоному тлі можна розміщувати на товарах, що відповідають умовам швейцарського походження. Раніше це дозволялося лише для швейцарських послуг.[1][2]
- Поряд зі словами на кшталт «Swiss Engineering» хрест зазвичай сприймають як вказівку на те, що весь товар швейцарський, тому так його використовувати не можна, якщо товар не відповідає умовам. Це дозволено, лише якщо хрест стоїть точно між двома словами й не більший за літери.[2]
- Швейцарський герб, швейцарський хрест у трикутному щиті, зарезервований за Конфедерацією; компанії, які десятиліттями користуються гербом, можуть подати заяву, щоб зберегти це право.[2][1]
- Хрест не можна використовувати, щоб натякати на зв'язок із Конфедерацією, а також, особливо в медицині, там, де його можна сплутати з емблемою Червоного Хреста.[1]
Швейцарська асоціація косметики
SWISSCOS — Асоціація захисту походження швейцарської косметики — суспільно корисна асоціація зі швейцарського міста Пюллі. Разом із федеральними органами вона бореться зі зловживанням позначенням «Swiss Made» на косметиці. За її власними словами, вона застосовує до своїх членів найсуворіші правила й гарантує, що їхня продукція повністю виготовлена та запакована у Швейцарії, а дослідження й розробки відбуваються там само.[4] Вона також брала участь у підготовці постанови про косметику.[3]
Як регулюється косметика у Швейцарії
Швейцарський закон не вимагає реєструвати чи схвалювати косметику до продажу, але вона має відповідати вимогам закону. За швейцарським законом про харчові продукти косметика належить до предметів щоденного вжитку, а за дотриманням цього закону стежать кантони.[5]
Що таке косметичний засіб. Косметичний засіб — речовина або суміш для контакту із зовнішніми частинами тіла (шкірою, волоссям, нігтями, губами, зовнішніми інтимними ділянками) або із зубами й слизовою оболонкою рота. Головне призначення — очищати їх, ароматизувати, захищати, доглядати за ними, змінювати їхній вигляд або впливати на запах тіла. Продукти, призначені для ковтання, вдихання, ін'єкцій чи імплантації, косметикою не є.[5]
- До початку продажу має бути підготовлене досьє з інформацією про продукт: опис продукту, звіт про безпеку від кваліфікованого фахівця та опис способу виробництва із заявою, що дотримувалася належна виробнича практика.
- Компанія має сама перевіряти відповідність вимогам: безпеку продукту, належну виробничу практику, відбір проб і аналізи, простежуваність, вилучення й відкликання продукції, а також документацію, яку на запит надають органам влади.
- Виробництво має відповідати гігієнічним стандартам на основі ISO 22716, міжнародного керівництва з належної виробничої практики для косметики; сертифікація підприємства не потрібна.[5]
Інгредієнти. Допустимі речовини визначаються за додатками до регламенту ЄС про косметику, з кількома швейцарськими відступами. Речовину, на яку не поширюється жодне правило, можна використовувати, якщо її оцінено у звіті про безпеку.[5]
- На етикетці мають бути вказані: список інгредієнтів у порядку спадання кількості за визнаною системою назв; призначення продукту, якщо воно не очевидне; назва й адреса виробника, імпортера чи розповсюджувача; мінімальний термін придатності та умови зберігання, якщо вони є; номер партії; попередження.
- Інформація має бути викладена принаймні однією з офіційних мов Швейцарії.
- Про косметичний засіб не можна стверджувати, що він лікує хвороби, полегшує їх чи запобігає їм; його реклама не повинна вводити в оману.
- «Не тестувалося на тваринах» можна вказати, лише якщо ні виробник, ні постачальники не тестували на тваринах ні продукт, ні його інгредієнти під час розроблення нової косметики.[5]
Джерела
- ↑ 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6 1.7 1.8 Державний секретаріат з економіки Швейцарії (SECO), портал для малих і середніх підприємств, Swissness: регульовані символи та знаки (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
- ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 Федеральний інститут інтелектуальної власності Швейцарії (IPI), Нове законодавство про «швейцарськість» (Swissness): найважливіші зміни (англ.). 2 вересня 2015 р., оновлено 23 березня 2026 р.
- ↑ 3.0 3.1 Федеральний інститут інтелектуальної власності Швейцарії (IPI), Постанова «Swiss Made» для косметики (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
- ↑ SWISSCOS, Головна сторінка (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
- ↑ 5.0 5.1 5.2 5.3 5.4 Кантон Аргау (Швейцарія), Управління із захисту прав споживачів, Пам'ятка № 26: продаж косметики у Швейцарії (нім.). Станом на 26 березня 2026 р.