Ефірна олія базиліку
- Тип
- Ефірна олія
- Ботанічна назва
- Ocimum basilicum
- Назва INCI
- Ocimum Basilicum Oil
- Інші назви
- олія солодкого базиліку
Рослина
Базилік запашний — ароматна однорічна або недовговічна багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 1 м із чотиригранними, дуже розгалуженими стеблами та супротивним листям, вкритим залозками. Імовірно, він походить із Західної Азії, уже 3000 років тому його вирощували в Єгипті, а сьогодні культивують по всьому світу. Листя містить близько 1,5% леткої олії, яка й дає йому смак і запах.[1]
Як отримують олію
Для отримання олії рослини зрізають у фазі повного цвітіння, зазвичай на один–три дні залишають підсохнути в полі, а потім переганяють із водяною парою. З гектара отримують близько 40 кг олії. У промислових масштабах базилік вирощують переважно в Середземномор'ї, у США, на Мадагаскарі та сусідніх островах, в Індії та Таїланді. Світове виробництво олії 1992 року оцінювали в 42,5 тонни.[1]
Типи та склад
Олії базиліку різняться залежно від сорту рослини та місця вирощування. Типи складу, що повторюються, називають хемотипами й позначають за головним компонентом. Чотири основні хемотипи багаті на естрагол, ліналоол, метилевгенол або метилцинамат.[3] У торгівлі поширені два типи:
- Солодка, або французька, олія базиліку (європейський тип) містить переважно ліналоол (35–50%) та естрагол (15–25%; його називають також метилхавіколом)[3] і не містить камфори. Вона блідо-жовта або майже безбарвна. Запах солодко-пряний, злегка зелений і свіжий, зі слабкою бальзамічно-деревною нотою та стійкою солодкістю.[4]
- Реюньйонська, або «екзотична», олія базиліку складається переважно з естраголу, 80% і більше,[3] і містить мало ліналоолу або зовсім його не містить. Її запах грубіший і трав'янистіший, на початку злегка камфорний, з анісовою солодкістю естраголу.[4]
Інші різновиди базиліку дають олії, багаті на метилцинамат (із солодшим і фруктовішим запахом), або олії, багаті на феноли.[4] В окремих сортах може переважати одна речовина: для олії сорту 'Maria Bonita' повідомляли про 78% ліналоолу, для олії сорту 'Sweet Dani' — про 68% цитралю.[5]
Запах і застосування
Олія має дуже сильний аромат: у харчових продуктах і парфумах її потрібно зовсім небагато.[1] У парфумерії солодка олія базиліку вже кілька десятиліть лишається класичним матеріалом парфумів типу «Оріган», а в шипрові й зелені парфуми вона вносить додаткові ноти.[4]
У харчовій промисловості олією та олеорезином із листя ароматизують випічку, соуси, соління, оцет, м'ясні продукти й лікери типу шартрезу. Олію використовують також у косметиці та в засобах для догляду за зубами й порожниною рота. Крім того, вона відлякує комах, наприклад мух.[1]
В ароматерапії олію описують як тонізувальну й радять використовувати її вранці та вдень. Її рідко застосовують окремо, бо вона легко заглушає інші компоненти суміші.[6]
Якість і фальсифікація
До дешевшої реюньйонської олії іноді додають ліналоол, щоб видати її за солодку олію базиліку. Виходить погана заміна, яку легко розпізнати.[1]
Безпека
Естрагол належить до компонентів ефірних олій, які прийнято вважати канцерогенами. Ці дані отримано на гризунах. Гризуни, схоже, сприйнятливіші до раку печінки, ніж люди, а печінка людини розщеплює естрагол ефективніше, ніж печінка щура.[2]
Тому те, скільки олії можна наносити на шкіру, залежить від її типу. Наприклад, у Канаді правила для ліцензованих натуральних продуктів для здоров'я дозволяють наносити олію базиліку на шкіру як ароматичний інгредієнт. Допустима концентрація — до 0,1% для естрагольного типу, до 3,3% для ліналоольного й до 15% для метилцинаматного.[7]
Олія базиліку естрагольного типу належить до олій, яких слід уникати впродовж усієї вагітності, пологів і грудного вигодовування.[8]
Продукти з олією базиліку
Джерела
- ↑ 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 N. O. Aguilar, Pham Truong Thi Tho і L. P. A. Oyen, Рослинні ресурси Південно-Східної Азії (PROSEA, міжнародний довідник корисних рослин), Ocimum basilicum L. (англ.), 1999.
- ↑ 2.0 2.1 Robert Tisserand, Доведення безпеки: виклики, що постають перед терапією ефірними оліями (англ.). Конференція Альянсу міжнародних ароматерапевтів (AIA), 2007 р.
- ↑ 3.0 3.1 3.2 A. Muráriková et al., Characterization of Essential Oil Composition in Different Basil Species and Pot Cultures by a GC-MS Method (англ.). Molecules 2017, 22(7), 1221.
- ↑ 4.0 4.1 4.2 4.3 Steffen Arctander, Perfume and Flavor Materials of Natural Origin (англ.), Елізабет (Нью-Джерсі), 1960, розділ «Basil Oil».
- ↑ A. S. da Costa et al., The Impact of Hybridization on the Volatile and Sensorial Profile of Ocimum basilicum L. (англ.). The Scientific World Journal 2014, 824594, doi 10.1155/2014/824594.
- ↑ AromaWeb (американський довідковий сайт про ароматерапію), Ефірна олія базиліку (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
- ↑ Міністерство охорони здоров'я Канади (Health Canada), База даних інгредієнтів натуральних продуктів для здоров'я, Олія Ocimum basilicum (англ.). Сторінку змінено 1 березня 2019 р.
- ↑ Національна асоціація холістичної ароматерапії США (NAHA), Безпека (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.