Олія неролі
- Тип
- Ефірна олія
- Ботанічна назва
- Citrus aurantium
- Інші назви
- олія апельсинових квітів, олія неролі з померанця
Дерево
Олію отримують з культивованого померанця, Citrus aurantium subsp. amara. Те саме дерево дає олію петитгрейн із листя та олію померанця зі шкірки; квітки солодкого апельсина для окремої олії не використовують.[1]
Як отримують олію
Квітки переганяють із водою або парою відразу після збору, щоб вони не почали псуватися.[1][2] Частина олії залишається розчиненою у воді після перегонки. Цю воду продавали як воду апельсинових квітів, а в 1960-х роках її здебільшого обробляли розчинником і отримували абсолют води апельсинових квітів — парфумерний матеріал зовсім іншого складу й запаху. Розмір урожаю сильно залежить від погоди, і в неврожайні роки олії бракує.[1]
Склад
До основних компонентів, наприклад, єгипетської олії неролі належать ліналоол, лімонен, ліналілацетат, бета-оцимен і альфа-терпінеол, а також, у менших кількостях, неролідол і гераніол.[2] У спиртовому розчині олія дає синю флуоресценцію — ознаку антранілатів, які вона містить.[1]
Запах і застосування
Запах дуже сильний, легкий і освіжальний, квітковий, з особливою солодкою верхньою нотою, але тримається недовго; у парфумерії олія неролі — насамперед верхня нота.[1] Її запах описують також як квітковий, апельсиново-квітковий, цитрусовий, петитгрейновий, мандариновий і трав'янистий.[3] Олії потрібно зовсім небагато; вона поєднується з квітковими, цитрусовими, деревними, пряними й трав'яними оліями.[2]
Поряд із трояндою, жасмином та іланг-ілангом неролі — ймовірно, одна з квіткових олій, які парфумери використовують найчастіше, і класичний компонент одеколону. В ароматизаторах її застосовують лише обмежено, наприклад у фруктових ароматизаторах для солодощів і в лікерах.[1] В ароматерапії її використовують, щоб пом'якшити смуток і жаль та підтримати спокій і радість, а також у догляді за шкірою.[2]
Якість і зберігання
У 1960-х роках олія була дорогою, а її пропозиція коливалася, тому олію часто фальсифікували. Однією з найвідповідніших домішок для цього була добра безтерпенова олія петитгрейн із того самого дерева, а парфумери тримали штучні «основи неролі» як замінники. Олія погано зберігається: з віком вона темнішає й густішає, а запах без прохолоди, темряви й щільно закритої кришки через кілька місяців втрачає свіжість.[1]
Безпека
Для олії неролі особливі запобіжні заходи не описані, і вона не вважається фототоксичною.[2]
Продукти з олією неролі
Джерела
- ↑ 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 1.6 1.7 1.8 Steffen Arctander, Perfume and Flavor Materials of Natural Origin (англ.), Елізабет (Нью-Джерсі), 1960, розділ «Neroli Oil».
- ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 AromaWeb (американський довідковий сайт про ароматерапію), Ефірна олія неролі (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
- ↑ The Good Scents Company (американська база даних ароматичних речовин), Перелік описів запаху для неролі (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.