Ефірна олія чебрецю
- Тип
- Ефірна олія
- Ботанічна назва
- Thymus vulgaris; Thymus zygis
- Інші назви
- червона олія чебрецю
Рослини
Thymus vulgaris, Thymus zygis і Thymus willdenowii — найважливіші види чебрецю; усі вони ростуть у західному Середземномор'ї. Чебрець звичайний — густий вічнозелений напівкущик із дрібним, дуже ароматним сіро-зеленим листям і суцвіттями з пурпурових або рожевих квіток.[2]
Як отримують олію
Олію отримують перегонкою квітучої рослини.[1] Червона олія чебрецю — природний дистилят, який надходить у продаж; її отримують водно-паровою перегонкою частково підсушеної трави. Біла олія чебрецю має бути повторно перегнаною червоною олією. Проте торгову білу олію часто складають із фракцій інших олій і окремих хімічних речовин, наприклад пара-цимолу та пінену.[3]
Типи та склад
Рослини одного виду чебрецю можуть давати олії дуже різного складу. Такі повторювані типи називають хемотипами, а назву кожному дають за головним компонентом. Для чебрецю звичайного встановлено хемотипи, багаті на ліналоол, борнеол, гераніол, гідрат сабінену, тимол або карвакрол, а кластерний аналіз олій, описаних у літературі, виявив 20 типів.[4] У Thymus zygis у дослідженні 21 популяції виокремили сім основних хемотипів.[2]
Тимол і карвакрол зазвичай уважають головними діючими компонентами олії чебрецю. Міжнародний стандарт ISO 19817:2017 на олію чебрецю тимольного типу з Thymus vulgaris і Thymus zygis вимагає 35–55% тимолу.[2]
Запах і застосування
Червона олія чебрецю має насичений, сильний, солодкуватий, тепло-трав'янистий і злегка пряний запах з виразним ароматичним характером. Її широко використовують для ароматизації їжі, наприклад соусів, заправок, солінь і м'ясних консервів. Як знезаражувальний компонент її додають до ополіскувачів для рота, засобів для полоскання горла, зубних паст і дезінфекційних засобів. Разом із м'ятою перцевою й евкаліптом її вводять до сиропів від кашлю та пастилок.[3]
Олія чебрецю й тимол входять також до складу деяких ліків, наприклад антисептичних і загоювальних мазей, сиропів при захворюваннях дихальних шляхів і засобів для інгаляцій. Утім, станом на 1999 рік жодне лікарське застосування чебрецю не було підтверджене клінічними даними.[5]
У парфумерії олію використовують у віддушках для мила, яким вона надає легкого «аптечного» відтінку. У слідових кількостях вона додає насиченості та солодкої свіжості лавандовим і цитрусовим одеколонам і пряним лосьйонам після гоління. Оскільки тимол — фенол, олія швидко темнішає при контакті із залізом.[3]
Якість і фальсифікація
У 1960-х роках олію чебрецю нерідко фальсифікували олією материнки або забруднювали нею, а партії олії материнки іноді пропонували під назвою олії чебрецю.[3]
Безпека
Олія чебрецю тимольного типу подразнює шкіру та слизові оболонки.[6] Тимол — фенол.[3] Олії, багаті на феноли, завжди треба розводити перед нанесенням на шкіру. Олію чебрецю тимольного типу взагалі не можна додавати у ванну.[6]
Продукти з олією чебрецю
- Body Cream With Thyme Oil (I 875)
- Довге життя «Вода», суміш олій (E 129)
- Суміш ефірних олій для полоскання рота (E 157)
- Чебрець, ефірна олія (E 116)
Джерела
- ↑ 1.0 1.1 Фармакопея США (United States Pharmacopeia), Food Chemicals Codex, Thyme Oil (англ.), 2008, розділ «Description».
- ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 Karim Etri та ін., Exploring Chemical Variability in the Essential Oils of the Thymus Genus (англ.). Plants 2024, 13(10), 1375, doi 10.3390/plants13101375.
- ↑ 3.0 3.1 3.2 3.3 3.4 3.5 Steffen Arctander, Perfume and Flavor Materials of Natural Origin (англ.), Елізабет (Нью-Джерсі), 1960, розділ «Thyme Oil».
- ↑ Prabodh Satyal та ін., Essential Oil Characterization of Thymus vulgaris from Various Geographical Locations (англ.). Foods 2016, 5(4), 70, doi 10.3390/foods5040070.
- ↑ Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ), Монографії ВООЗ щодо окремих лікарських рослин, том 1 (англ.). Женева, 1999, розділ «Herba Thymi».
- ↑ 6.0 6.1 Національна асоціація холістичної ароматерапії США (NAHA), Безпека (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.