Кмин
- Тип
- Рослина
- Ботанічна назва
- Carum carvi
Рослина
Кмин — їстівна дворічна трав'яниста рослина родом із Західної Азії, Європи та Північної Африки. Він виростає до 30–60 см, має тонке складне листя, а з кінця весни до початку літа з'являються суцвіття дрібних білих квіток. Рослини, що виросли на повному сонці, містять більше ефірної олії й пахнуть сильніше.[1]
Насінням приправляють багато страв, листя кладуть у салати, супи й чаї, а корінь першого року можна варити. Кмин здавна використовують як домашній засіб при розладах травлення.[1]
Олія кмину
Олію кмину отримують перегонкою з водяною парою з висушених подрібнених стиглих плодів. У середині XX століття найбільшим виробником були Нідерланди. Олію продають сирою — у вигляді прямого продукту перегонки — і ректифікованою (повторно перегнаною). Ректифікована олія світліша, пахне сильніше й з менш жирним відтінком.[2]
Олія сильно пахне самим плодом і на смак тепла та пекуча. Фахівці із запахів часто описують її просто як «житній хліб», бо житній хліб ароматизують олією кмину або іншими речовинами, що містять карвон. У сирої олії буває неприємна перша нота, якої в повторно перегнаної олії немає.[2]
Більша частина олії кмину йде в ароматизатори для хліба, сиру, м'яса, солінь, соусів і приправ. Вона ж дає головний смак скандинавським кминним міцним напоям.[2]
Як лікарська рослина
Олію кмину, яку приймають усередину або наносять на шкіру у вигляді мазі, традиційно застосовують при розладах травлення, таких як здуття живота й метеоризм. Це ґрунтується на тривалому застосуванні, а не на клінічних випробуваннях. Ліки для прийому всередину не рекомендовані особам, молодшим за 18 років. Якщо симптоми тривають понад два тижні, треба звернутися до лікаря.[3] Міністерство охорони здоров'я Канади наводить подібні традиційні застосування насіння та олії всередину, додаючи допомогу апетиту й полегшення спазмів травного тракту, і зазначає дози для дітей від 6 місяців.[4]
Безпека
У ванну олію кмину додають лише після того, як її добре розведуть у диспергенті — засобі, що допомагає олії змішатися з водою. Концентрована олія подразнює слизові оболонки рота, носа та статевих органів.[5]
Продукти з кмином
Джерела
- ↑ 1.0 1.1 Служба поширення знань Університету штату Північна Кароліна (NC State Extension, США), Carum carvi (англ.). Extension Gardener Plant Toolbox. Дата звернення: 14 жовтня 2026.
- ↑ 2.0 2.1 2.2 Steffen Arctander, Perfume and Flavor Materials of Natural Origin (англ.), Елізабет (Нью-Джерсі), 1960, розділ «Caraway Oil».
- ↑ Європейське агентство з лікарських засобів (EMA), Carvi aetheroleum (олія кмину): рослинний лікарський засіб (англ.). Дата звернення: 14 жовтня 2026.
- ↑ Міністерство охорони здоров'я Канади (Health Canada), Кмин (Carum carvi) (англ.). Монографія з натуральних продуктів для здоров'я, 31 січня 2025 р..
- ↑ Національна асоціація холістичної ароматерапії США (NAHA), Безпека (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.