Jump to content

Ефірна олія м'яти перцевої

From Vivasan Wiki
This page is a translated version of the page Peppermint essential oil and the translation is 100% complete.
Ефірну олію м'яти перцевої отримують перегонкою з водяною парою із квітучої трави м'яти перцевої.[1] Її сильний свіжий м'ятний запах і охолодний смак знайомі із зубної пасти, солодощів і жувальної гумки.[2] У фітотерапії її застосовують при спазмах у животі, легкому головному болі та симптомах застуди.[1]
Тип
Ефірна олія
Ботанічна назва
Mentha × piperita

Рослина

М'ята перцева, Mentha × piperita, — гібридна м'ята.[2] Це прямостояча багаторічна трав'яниста рослина, що розростається підземними стеблами; її вирощують як пряну та лікарську рослину.[3] Усі рослини, з яких отримують олію, культурні; їх переганяють у період повного цвітіння.[2]

Як отримують олію

Олію отримують перегонкою з водяною парою зі свіжої або частково підсушеної квітучої трави.[1][2] Для більшості ароматизаторів природну олію потім ректифікують, тобто переганяють повторно. Ректифікована олія майже безбарвна, позбавлена «трав'янистих» верхніх нот і зберігається краще за природну.[2]

Склад

Олія м'яти перцевої містить ментол.[4] Якщо нанести олію на шкіру, вона збуджує чутливі до холоду нерви й викликає стійке відчуття холоду.[1] Справжня олія м'яти перцевої містить також ментофуран, якого немає в олії м'яти польової; за ним ці дві олії розрізняють.[2]

Олія м'яти польової

Олія м'яти польової, Mentha arvensis, у США відома як м'ятна олія або олія польової м'яти, а в інших частинах світу її зазвичай називають олією м'яти перцевої. Справжню олію м'яти перцевої отримують лише з Mentha × piperita. Олія м'яти польової така багата на ментол, що за кімнатної температури застигає; здебільшого вона слугує сировиною для одержання ментолу. Запах у неї сильний, свіжий і трохи гірко-солодкий, досить схожий на запах олії м'яти перцевої. Її широко застосовують для ароматизації солодощів, зубних паст і ополіскувачів для рота.[2]

Запах і застосування

Природна олія м'яти перцевої має свіжий, сильний, дещо трав'янисто-м'ятний запах із глибоким бальзамічно-солодким відтінком і чистою солодкою кінцевою нотою; уже сам запах створює відчуття прохолоди. Охолодна дія — головна причина її дуже широкого застосування в ароматизаторах: від солодощів і жувальної гумки до зубної пасти, спреїв для рота та полоскань. Це одна з наймасовіших і найважливіших ефірних олій, але в парфумерії вона майже не використовується.[2]

Рослинні ліки

Усередину олію м'яти перцевої застосовують для полегшення невеликих спазмів у животі, метеоризму та болю в животі, особливо при синдромі подразненого кишечника. Препарати, які втирають у чоло та скроні, застосовують при легкому головному болі; обидва показання підкріплені клінічними дослідженнями. При кашлі та симптомах застуди олію традиційно вдихають, розпилюють у рот або наносять на груди, спину чи навколо ніздрів, а при місцевому м'язовому болю та свербежі наносять на шкіру.[1]

Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH) також повідомляє, що олія в кишковорозчинних капсулах може зменшувати симптоми синдрому подразненого кишечника в дорослих, а нанесена на шкіру — полегшувати головний біль напруги; даних поки мало.[4]

Монографія Міністерства охорони здоров'я Канади стосується лише прийому всередину: у ній зазначено традиційні застосування олії для поліпшення травлення, полегшення нестравності з метеоризмом, а також нудоти й блювання.[5] Щодо нестравності джерела розходяться: NCCIH не знайшов даних, що сама олія м'яти допомагає, і зазначає, що в деяких людей вона може навіть посилювати нестравність.[4]

Безпека

Ліки на основі олії м'яти перцевої не можна давати дітям віком до 2 років, а за деяких способів застосування — і старшим дітям. Наприклад, препарати від кашлю та застуди не призначені для дітей віком від 2 до 11 років, а препарати від головного болю призначені лише для дорослих.[1] Немовлятам і маленьким дітям не слід давати вдихати ментол чи наносити його їм на обличчя: він може вплинути на їхнє дихання.[4]

У разі прийому всередину олія м'яти перцевої може спричинити печію, нудоту, біль у животі та сухість у роті, у рідкісних випадках — алергічні реакції. На шкірі вона може спричинити висип і подразнення.[4] Олія подразнює слизові оболонки — вологі оболонки, що вистилають порожнини тіла.[6] Міністерство охорони здоров'я Канади радить порадитися з лікарем перед прийомом олії всередину при грижі стравохідного отвору діафрагми або рефлюксі.[5]

Продукти з олією м'яти перцевої

Джерела

  1. ↑ 1.0 1.1 1.2 1.3 1.4 1.5 Європейське агентство з лікарських засобів (EMA), Олія м'яти перцевої: рослинний лікарський засіб (англ.). Дата звернення: 18 жовтня 2026.
  2. ↑ 2.0 2.1 2.2 2.3 2.4 2.5 2.6 2.7 Steffen Arctander, Perfume and Flavor Materials of Natural Origin (англ.), Елізабет (Нью-Джерсі), 1960, розділи «Mentha Arvensis Oil», «Peppermint Oil».
  3. ↑ Служба поширення знань Університету штату Північна Кароліна (North Carolina State University Extension), Mentha × piperita (англ.). Extension Gardener Plant Toolbox (довідник рослин).
  4. ↑ 4.0 4.1 4.2 4.3 4.4 Національний центр комплементарного та інтегративного здоров'я США (NCCIH), Олія м'яти перцевої (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.
  5. ↑ 5.0 5.1 Міністерство охорони здоров'я Канади (Health Canada), М'ята перцева – Mentha x piperita (англ.). Монографія з натуральних продуктів для здоров'я, 27 лютого 2026 р.
  6. ↑ Національна асоціація холістичної ароматерапії США (NAHA), Безпека (англ.). Дата звернення: 8 листопада 2026.